Розробки уроків

Мар’ївський навчально-виховний комплекс

Розробка уроку 

на тему:

Функції листка. Фотосинтез. Листок як орган фотосинтезу

Підготувала: вчитель біології вищої категорії, вчитель-методист

О.М.Паливода

Тема: Функції листка. Фотосинтез. Листок як орган фотосинтезу

     Мета: продовжувати формування знань про листок як вегетативний орган рослин, ознайомити із функціями листка, вивчити внутрішню будову листка, розвивати логічне мислення щодо встановлення причинно наслідкових зв’язків між особливостями будови листка та виконуваними функціями, розкрити сутність фотосинтезу, розглянути історію його відкриття, визначити умови, необхідні для здійснення цього процесу та показати його роль для існування життя на Землі, виховувати дбайливе ставлення до рослин як до «зелених легень» планети.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Обладнання: таблиці «Фотосинтез», «Внутрішня будова листка», плакат «Бережіть планету», тестові завдання, картопля, білий хліб, йод, горщики з пророщеним ячменем, комп’ютер, мультимедійна дошка.


Рослина – це посередник між небом і землею.
Вона – істинний Прометей, що викрав вогонь із неба.
К.А.Тімірязєв

Хто скаже, відкриє мені,
Яку таємницю у тиші
Ховають листочки живі…
С.Єсенін

Хід уроку:

І. Організаційний момент.
а) Вступне слово вчителя. Створення позитивного психоемоційного мікроклімату.

Пролунав шкільний дзвінок,
Всіх покликав на урок
До нас гості завітали
Хочу, щоб Ви привітали
Й гарний настрій дарували.
Тож до них Ви поверніться
 І привітно посміхніться.
Добрий день! Правда, чудова ця фраза?
Вона зближує нас із Вами одразу.
Всі ми неначе єдина сім’я,
Роль голови буду здійснювати я.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Час летить, спішить невпинно
Надійшла для нас година
Все, що вчили – пригадати
Знання класні показати.

• Біологічна розминка

1) Мозковий штурм:
а) продовжити думку:
-- Основні структурні елементи листка – це …(листкова пластина і черешок)
-- Залежно від наявності чи відсутності черешка листки бувають … (черешкові і сидячі)
-- Залежно від кількості листкових пластинок листки поділяються на … (прості і складні)
-- Прості листки мають … (вишня, слива, абрикос, бузок, дуб, клен)
-- Складні листки мають … (акація, каштан, горох, шипшина)
-- Існують такі типи жилкування … (сітчасте, паралельне, дугове)
-- Листки на стеблі можуть розташовуватись … (супротивно, чергово (спірально), кільчасто)

2) Знайди хазяїна.

1. Прості листки                       а) Подорожник, Конвалія
2. Сидячі листки               б) Яблуня, Груша, Слива
3. Дугове жилкування        в) Люпин, Каштан
4. Пальчастоскладні                г) Кукурудза, Жито
5. Перистоскладні                д) Акація, Горох


1—б)
2---г)
3---а)
4---в)
5---д)
(Взаємоперевірка завдання. Виставлення балів: робота в парах)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, ви добре справилися із завданням, а зараз давайте проведемо невеличкий експеримент, зробіть глибокий вдих, наберіть повні легені повітря, і затамуйте подих. Раз, два, три, чотири, п’ять … Хтось більше витримав, хтось менше, але ви погодитесь зі мною, що довго продовжувати цей експеримент ми не можемо по одній простій причині: (Якій?) – Нам забракло повітря.

ІV. Постановка проблем.

А чи не може статися так, що завтра, чи через місяць, рік або декілька років ми не зможемо прокинутися після рожевих снів через брак повітря?
   Щоб достеменно переконатися в неможливості даного твердження ми з Вами сьогодні поринемо в таємницю зелених листків, щоб дати відповідь на питання, які ставить автор у своїй поезії. Ось послухайте:

Про що листок листку шепоче
У цей передвечірній час?
Який секрет повідать хоче
Допоки день іще не згас?

Що світло – то життя основа?
А чи про вуглекислий газ?
Чи де береться кисень знову,
Котрий вдихає кожен з нас?

Чи те, звідкіль беруть поживу
Істоти сущі на Землі?
Це розкажуть Вам, кмітливим,
Листки – підручники малі.

V. Оголошення теми , основних цілей і завдань уроку.

Тож, Ви напевно здогадалися, що тема сьогоднішнього уроку – це функції листка. Фотосинтез. Листок як орган фотосинтезу.
   Нам доведеться сьогодні разом вирішити багато завдань (з допомогою учнів оголошується мета уроку):
1. Вивчити функції листка відповідно до його будови.
2. Ознайомитись із внутрішньою будовою листка.
3. Розглянути процес фотосинтезу, вказати на умови, необхідні для його проведення.
4. Сягнути в глибину історії відкриття процесу фотосинтезу.
5. Довести глобальну роль рослин як «зелених легень» планети.
6. Усвідомити необхідність бережливого ставлення до зелених насаджень.
   За словами К.А. Тімірязева: «Жоден рослинний орган не зазнав такої несправедливості з боку людини, як листок… До кінця минулого століття листок продовжував мати легковажну славу пишного, але марного убрання». Тож давайте спробуємо протягом уроку захистити листок.

VІ. Розповідь вчителя.

   Коли б на нашу Землю прилетіли гості з інших галактик, то перше, що їх вразило б – це наша атмосфера. Діти! Пригадайте із курсу хімії склад повітря. Отже, цілих 21% припадає на кисень, дуже активний газ. Зменшення кількості якого у нашому організмі не дало змогу нам довше продовжувати дослід на початку уроку. За логікою речей, він повинен був би зникнути, вступивши в хімічні реакції, але чомусь не зникає ж, бо його запаси весь час поповнюються.
   Древні греки уявляли Землю, як кулю, що лежить на плечах титана Антея. Без перебільшення можна сказати: могутнім Антеєм, що тримає життя цілої планети є зелені рослини, без них вона б стала мертвою. Логічно постає питання: Чому кисень, який колись з’явився в атмосфері зумовив новий етап природного поступу на Землі? До чого тут рослини? А втім поміркуйте самі. До вашої уваги цікава арифметика (учень зачитує випереджувальне домашнє завдання)
  Людині на рік потрібно в середньому 180тисяч л кисню, всьому населенню Землі – 900млрд м. Реактивний лайнер за час трансконтинентального перельоту споживає 50 млн. л кисню – рівно стільки, скільки треба на добу 100 тис людей. А інші види транспорту, промисловість, а тварини, гриби? Те все живе, яке під час однієї із ознак життєдіяльності --  дихання, не може і хвилини обійтися без цього чудодійного газу? Якби рослини зникли з нашої планети, то кисню вистачило б лиш на 100 років. А що б ми робили з вуглекислим газом, зростаюча кількість якого призводить до парникового ефекту? Де б брали органічні речовини – основу нашого харчування, яких нині за рік зеленими рослинами нагромаджується близько 10 тонн?

VІІ. Вивчення нового матеріалу із закріпленням у ході пояснення.

1. Розповідь вчителя.
   Діти! Сьогодні вже згадувалась одна із функцій листка – фотосинтез. А які ще функції виконує листок? Для чого він рослині? У мене є одна підказка. Уявіть, що вдома, або в класній кімнаті ви забули полити квіти. Що із ними відбувається? Вірно, вони зав’януть. А чому? Вірно, їм не вистачає води. А де вона ділася? Вірно, випарувалася. І випарувалася саме через листки. Як це відбулося ? Щоб пояснити цей процес, а по науковому він називається транспірація ( записати у зошит термін) давайте заглянемо в таємницю зеленого листка. Увага! На слайді мікрофотографія внутрішньої будови листка. (Вчитель знайомить із будовою листка, учні виконують лабораторну роботу):

• Шар безбарвних, прозорих, щільно прилеглих клітин шкірки – покривної тканини ( яку функцію вони виконують?)
• Продихи – попарні, бобовидної форми, замикаючі клітини, між якими є щілина (забезпечують газообмін і транспірацію);
• Фотосинтезуюча тканина (основна паренхіма)
А) стовпчаста;
Б) губчаста;
В) міжклітинники.
* Судинно-волокнистий пучок
     А) судини (висхідний потік)
     Б) ситоподібні трубки (низхідний потік;
     В) механічні волокна (які це тканини?)
  Отже, завдяки яким елементам внутрішньої будови листка виконується фотосинтез, дихання і транспірація?



Проведення фізкульт хвилинки.

Ось і наблизився той час
Енергією зарядити клас.
Тож зараз дружно підніміться,
До сусіда поверніться,
І привітно посміхніться.

Заплющіть очі на хвилину
Й перенесіться в світ рослинний,
Що Ви – берізки і дубочки
Природи – матінки сини і дочки.

Ви в ґрунті міцно вкорінились,
Ваші ніженьки стомились.
Тож візьміть но руки в боки,
Виконаємо ми підскоки.
Права: раз, два, три, чотири, п’ять.
Ліва – будем повторять.

Налетів легенький вітер,
Став дерева він хилити.
Вправо-вліво, вліво-вправо
Повторимо ще раз вправу.
Раз, два, три, чотири –
М’язи пресу укріпили?

З-за хмарки виглянуло сонце
Заглянуло у віконце.
Руки-віти піднялися,
До сонечка потяглися.

Промінчик ухопити хочуть ,
І листочками тріпочуть.
Заряд енергії вхопили
І за парти тихо сіли.


А зараз давайте детальніше зупинимось на процесі фотосинтезу. Це поняття не є новим для вас, про нього йшлося на уроках природознавства в молодших класах. А більш поглиблено ви будете його вивчати в 10 класі.

1. Історія дослідження фотосинтезу: показ презентації із учнівським коментуванням – випереджувальне завдання.

• Голландія. Ян Батист Ван Гельмонд – водна теорія живлення рослин.
• Англія. Стівен Гейтс – повітряна теорія живлення.
• Росія. М.В.Ломоносов – перше припущення про повітряне живлення рослин.
• Англія. Джозеф Прістлі – знайшов метод очищення повітря – рослини виділяють кисень.
• Швеція. Карл Вільгельм Беєм – рослини виділяють СО  -- тобто дихають.
• Австрія. Ян Інгенхауз – установив залежність між явищем очищення повітря листками й сонячним світлом.
• Німеччина. Юліус Майєр – для здійснення фотосинтезу рослини використовують енергію сонячного світла.
• Росія. К.А.Тімірязєв – розробив теорію фотосинтезу.

2. Автобіографія К.А.Тімірязєва. (робота із підручником стор.23)
3. Визначення фотосинтезу та запис хімізму.
Колись К.А.Тімірязєв сказав (показ слайду): Колись, десь на Землю упав промінчик сонця, але він упав не на безплідну ріллю, він упав на зелений пшеничний паросток, або, краще сказати, на хлорофілове зерно. Вдарившись об нього він згас, перестав бути світлом, але не зник. В тій або іншій формі він увійшов до складу хліба, який є для нас їжею. Він перетворився в наші м’язи, в наші нерви… цей промінь сонця зігріває нас, він приводить нас в рух… Що мається на увазі? Настав час дати визначення фотосинтезу і записати його хімізм.
Фотосинтез – це процес утворення органічних речовин із вуглекислого газу та води під дією сонячного світла.

6СО + 6НО --- С Н О + 6О


4. Доведення вмісту органічних речовин в продуктах харчування (виявлення крохмалю в бульбах картоплі і пшеничному хлібі йодною пробою). Отже, ви бачите, що зелений листок – це великий працелюб. Це він, схопивши сонячний промінь, мов той Прометей, віддав його людям. Це ніжне творіння, а яка могутня влада йому подарована. Бо сонячний промінь, перетворений на живу речовину, це і є життя.
5. Умови, необхідні для фотосинтезу (створення малих груп, гра «Павучок»)


                        хлорофіл                                             світло



                                                Наявність




                      Вода                                                         Вуглекислий газ




6. Умови покращення фотосинтезу (практична робота біля дошки «Дерево життя», Учні прикріплюють листочки із записом умов).
• Покращення водопостачання і мін.живлення
• Оптимальне освітлення
• Підвищення концентрації СО (спалювання тирси, дров, розкладання сухого льоду – у теплицях);
• Внесення мін добрив в ґрунт
• Виведення сортів рослин із покращеною архітектонікою.
•
7. Планетарне значення фотосинтезу.

Фотосинтез є унікальним процесом, завдяки якому підтримується газовий склад атмосфери, завдяки якому колись давно був створений озоновий екран, що дозволив живим організмам вийти на сушу. Цей процес перешкоджає підвищенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері, попереджаючи перегрівання Землі через парниковий ефект. А тому має виняткове значення для існування біосфери. На жаль, сьогодні кількість зелених насаджень дедалі зменшується через ряд причин:
• Вирубування тропічних лісів;
• Знищення великих площ зелених масивів внаслідок пожеж;
• Затоплення ділянок суходолу із рослинністю при створенні штучних водойм;
• Відмирання дерев внаслідок кислотних дощів та інше.
  Погляньте на плакат, площа «зелених легень» зменшується, тому Вам, підростаючому поколінню, слід дбайливо ставитись до природи, до рослинного світу. Дбати про його різноманіття. Народна мудрість гласить: «Людина не марно живе на Землі, якщо посадить дерево, побудує дім і виховає сина». Ви сьогодні на першому етапі цієї мудрості, тож поспішайте зберегти нашу планету зеленою.

VІІІ. Закріплення матеріалу:

1. Тестова перевірка знань:

1) Пігмент необхідний для процесу фотосинтезу:
А)ксантофіл
Б)хлорофіл
В)каротин
2) в процесі фотосинтезу виділяється:
    А) N
Б) СО
В) О
3) Зелені листки поглинають:
    А) N
Б) СО
В) О
4) Процес випаровування води називається:
    А) фотосинтез
Б) дихання
В) транспірація
5) Шкірка листка складається:
    А) з одного шару клітин
Б) з двох шарів
В) з декількох шарів
6) Фотосинтез найбільш ефективно відбувається:
    А) в стовпчастій паренхімі
Б) в губчастій паренхімі
В) в продихах
7) У спеку продихи:
    А) відкриті
Б) закриті
8) Фотосинтезуюча паренхіма належить до тканин:
    А) провідної
Б) механічної
В) основної
9) «Зеленими легенями» планети називають:
    А) тварин
Б) рослин
В) грибів
10) Процес фотосинтезу відбувається:
    А) вночі
Б) вдень
В) вдень і вночі
11) Дихання рослин відбувається:
    А) вночі
Б) вдень
В) вдень і вночі

ІХ. Рефлексія. Підсумок уроку.

А вам усім хочу подякувати за активну співпрацю, за підготовку і участь в проведенні уроку.

Х. Оцінювання знань. (слово надається експерту – Призеру районної всеукраїнської учнівської олімпіади з біології учню 9 класу Волощуку Роману)
ХІ. Домашнє завдання. §5, §15 стор 62-67
ІІІ рівень: скласти кросворд із ключовим словом                            Фотосинтез
ІV рівень: скласти тести з теми «Листок»
Закінчити урок хочу словами Тимирязева: «Я сподіваюся на молоде покоління, що воно, сильне знаннями, поведе свій народ шляхом прогресу». Успіхів Вам!

Мар’ївський навчально- виховний комплекс

Підготувала: вчитель біології О.М.Паливода

Тема: Мохи

Мета: 1) вивчити особливості та процеси життєдіяльності мохів, як представників вищих спорових рослин;

2)  розглянути прогресивні ознаки організації мохів порівняно з водоростями;

3) розкрити роль мохів у природі та господарській діяльності людини;

4) розвивати поняття про багатоманітність і ускладнення рослин в процесі еволюції;

5) виховувати природоохоронний та матеріалістичний аспекти світогляду щодо походження мохів.

Обладнання: таблиці «Мохи», «Багатоклітинні водорості», «Еволюція спорових рослин світу», відео-презентації, телевізор, ноутбук, роздатковий матеріал, гербарні зразки моху.

Основні поняття й терміни:  слань, ризоїди, пагони, статеві органи: чоловічі й жіночі, спермії та яйцеклітини, мохи: зозулин льон і сфагнум, коробочка на ніжці, спорофіт і гаметофіт, прототема, гаусторія.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку:

І. Організаційні моменти:

1) Привітання;

2) Створення позитивно-психоемоційного настрою;

Давньогрецька мудрість говорить: « Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового.» Тож давайте посміхнемося один одному і вперед, до нових знань.

Адже час летить, спішить невпинно

І для нас прийшла година

Тому невідому і цікаву

Вивчити не ради слави

По лабіринту знань підемо

Й для себе щось нове візьмемо.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діти! Щоб вирушити у віртуальну подорож по лабіринту знань, нам необхідно з’ясувати, наскільки ми до цього готові. В народі кажуть, що міцність будинку залежить від міцності фундаменту. Сила майбутніх знань часто залежить від сили попередніх. Тож давайте разом «побудуємо фундамент» для нових знань і проведемо біологічну розминку.

1.    Вправа гронування.

2.    Побудова асоціативного куща

(на дошці записано слово «Водорості» і вказані стрілки)

Саргасум

Порфіра

Талом (слань)

Ризоїди

Зелені

Хара

Ульва

Хламідомонада

Хлорела

Спірогіра

Улотрикс

 

                                                                                                                                      

Ламінарія

 

Церамія

Філофора

Трицератіум

Пентакрінус

Навікула

Одноклітинні

Плевростигма

Діатомові

Багатоклітинні

Фукус

Бурі

Червоні

Водорості

                                                                      

Вчитель: Отже, ми пригадали, що водорості поділяють залежно від будови тіла на одноклітинні і багатоклітинні, залежно від забарвлення – на зелені, бурі, червоні та діатомові. І їхнє тіло не поділено на органи та називається талом або слань.

3.Біологічна розминка «Вірю- не вірю» ( або так чи ні)

·       Водорості можна зустріти в морях, океанах, прісних водоймах, в грунті, на камінні, на деревах, у  льодовиках, на снігу. (Так)

·       Водорості водойм, які пасивно переносяться течією це – бентос (Ні)

·       Фітопланктон – це водорості, що ростуть на дні водойм чи підводних предметах  (Ні)

·       Наука про водорості називається альгологія (Так)

·       Наука  про водорості називається бріологія (Ні)

·       Тіло водоростей складається з кореня та пагона (Ні)

·       Тіло водоростей називається талом або слань (Так)

·       Водорості можуть розмножуватися, як статево так і нестатево (Так)

·       Водорості розмножуються тільки статево (Ні)

1.    Прийом «Спіймай помилку» (Учні обмінюються роботами і перевіряють, ставлячи по 1 балу за правильну відповідь).

   ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Неодноразово ви чули про те, що воду вважають колискою життя, адже саме там вперше зародилися живі організми, серед них виникли й перші рослини - водорості. Потім у прибережних частинах водойм утворився шар мулу, який став основою первісних грунтів. В атмосфері в процесі фотосинтезу, що відбувається у тілі водоростей, накопичився необхідний % кисню. Це все передумови, що дозволили рослинам вийти на суходіл.

 Такими піонерами рослинності були риніофіти, невеликі за розмірами, але які вже мали тканини, хоча листки і корені в них були відсутні. Кріпилися до грунту за допомогою ризоїдів, розмножувалися спорами. Вчені припускають, що вони вимерли понад 400 млн. років тому. (відео)

     Всі ви мали змогу бачити чи чути по ТВ репортажі про різні події: ті, що відбуваються у природі, чи якісь наукові дослідження в лабораторіях.

Минулим літом ми стали заочними очевидцями великих пожеж на торф’яниках Полісся, чули про те, до яких збитків призвела ця природна катастрофа. Хоча, мабуть не замислювались над тим, чому торфовища поширенні на Поліссі, а не в нашому краю, де вони взялися і чим такі цінні. Так от саме сьогодні на уроці ми й вирушаємо у загадковий світ вищих спорових рослин, щоб знайти відповіді на багато запитань, які виникають самі собою.

Як ви вважаєте, що саме ми повинні з’ясувати, щоб дізнатися хто вони – вищі спорові рослини?

Очікувані відповіді

·       Загальні ознаки вищих спорових рослин

·       Чим вони відрізняються від інших рослин

·       Особливості розмноження

·       Пристосування до наземного способу життя

ІV. Дійсно, сьогодні на уроці ми почнемо знайомство з ВСР, представники 4-х відділів яких уже зібралися і чекають нас в Царстві Рослин на зволожених ділянках лісових галявин.

  А тему уроку нам підкаже розгадка такої загадки:

Полюбляє він водицю,

На болоті звик селиться

А якщо нема болота,

Створить сам його він згодом.

Що це за рослина? Дійсно, це МОХ.

І тема уроку так і називається: Мохи.

Давайте з’ясуємо, що ми повинні розглянути на уроці? (оголошення мети)

-         За якими ознаками рослин відносять до відділу Мохоподібні.

-         Чому для більшості мохоподібних середовищем існування є зволожені ділянки суходолу?

-         Що дало змогу мохам опанувати суходіл?

-         Що прогресивного порівняно з водоростями з’явилось у їхній будові?

-         Яку роль відіграють мохи у природі і житті людини?

А ще я хочу поставити таке проблематичне питання: Воно випливає із вірша Р.Рождєственського

Меж клюквы й морошки

Среди лесных болот

На кочке мох без ножки

Куда ни глянь – растет.

Он снизу – беловатый,

Повыше – зеленей,

Коль нужно будет ваты,

Нарви его скорей.

На кустиках поляны,

Подсушен в летний зной,

Он партизанам раны,

Лечил в глуши лесной.

  -  Про якого представника йде мова?

  -  Підкреслені словополучення – це вигадка поета, простий підбір слів для рифми, чи ці рядки мають біологічний сенс і наукове пояснення?

Я думаю, що відповідь на ці запитання ви зможете знайти після мого пояснення.

  Отож, спробуймо відкрити таємницю мохів.

V.Пояснення нового матеріалу.

1. Зовнішня будова мохів.

2. Класифікація мохів за будовою тіла:

- сланеві (маршанція мінлива)

- листостеблові ( зозулин льон, сфагнум)

3. Різноманітність мохів:

-- зозулин льон

-- мох сфагнум

4. Порівняння зовнішньої будови.

5. Поняття про життєвий цикл зозулиного льону:

  * дводомна рослина;

  * гаметофіт (статеве покоління)

  *спорофіт (нестатеве покоління)

  А) присоска (гаусторія)

  Б) ніжка;

  В) коробочка-спорангій;

6. Внутрішня будова моху сфагнуму:

   А) Лабораторні дослідження

   * мертві - водоносні клітини;

   * живі – фотосинтезуючі

   Б) дослідження гігроскопічності моху (відео)

Хвилина релаксації (на фоні приємної музики)

Діти, давайте закриємо очі й уявимо, що ми потрапили на зелену галявину. Там дуже гарно. Сонечко зігріває нас теплими і ніжними промінчиками, десь зовсім поряд дзюркотить кришталево чистою водою струмочок, лине заспокійлива мелодія пташиного співу. Ви почуваєте себе бадьорими ,піднімаєте руки вгору, ніби хочете дістати хмаринку. А ще ви пригадали найщасливіший день у своєму житті. І від цієї згадки ваше тіло наповнюється енергією життєздатності, яка допоможе нам завершити нашу подорож країною знань успішно.

7. Значення мохів:

  -- позитивне

 А) заселяють непридатні  для других організмів місця існування;

 Б) оберігають землі від ерозії;

 В) поглинають і утримують воду;

 Г) регулюють водний баланс грунту;

 Д) сприяють перетворенню відмерлих органічних залишків на торф;

 -- негативне

 А) призводять до заболочення земель;

 Б) погіршують продуктивність с/г угідь;

 В) погіршують аерацію грунтів;

 Г) є причиною пожеж за рахунок самозагорання торфу і сфагнових мохів;

 Д) здатні накопичувати  в собі радіоактивні речовини;

8. Значення мохів (Повідомлення учнів)

Переглянувши багато літератури, ви зможете довідатись, що торф має велику цінність. Так, на осушених болотах торф перегниває, утворюючи грунт, який дає високий урожай.

Торф –чудове паливо.

Із торфу одержують горючий газ, смолу, парафін, карболову й оцтову кислоти.

Із торфу роблять пластмаси, ізоляційні плити.

У санаторіях для лікування різних хвороб застосовують торфяні ванни. Торф використовується як підстилка для тварин, як добриво, із нього виготовляють торфоперегнійні горщики для вирощування розсади.

  А ще піл час зведення будинків із дерева, його кладуть між дошками для утеплення  й запобігання сирості.

9.Розгляд колекцій «Торф»

VІ. Закріплення матеріалу.

1.    Дайте відповідь на проблемне запитання.(розгляд підкреслених словосполучень і пояснення думки автора).

2.    Яких представників мохів ви запам’ятали?

3.    Що переважає у життєвому циклі мохів?(гаметофіт)

4.    Чому мохи переважно низькорослі?(нема коренів, відсутня досконала провідна система, нема механічних тканин)

5.    Назвіть пристосування до несприятливих умов середовища.

·       Можуть висихати, але після добового дощу відновлюють свою життєдіяльність;

·       Можуть фотосинтезувати під снігом і в темних печерах;

·       Усмоктують вологу не лише ризоїдами, а й усією поверхнею тіла;

6.    Чому мохи є Вищими споровими рослинами?(тіло поділене на органи)

7.    Порівняйте зозулин льон і сфагнум: (групова робота)

(мають листостеблову будову)

  І) подібні ознаки: (мають листостеблову будову, розмножуються спорами)

  ІІ) відмінні ознаки : (зозулин льон має ризоїди, а сфагнум –ні. Зозулин льон стебло тонке , а в сфагнуму товстіше і більш галузисте, у них різна форма спорангіїв, кольором.)

  ІІІ) вставте пропущені слова:

Мохоподібні -рослини, часто дуже ----------, порівняно------будови. У них, як правило, є ----------- і----------Корені завжди ---------, є тільки -------.У циклі розвитку переважає ---------. Зі спори розвивається ----------, а з нього ------------. Із зиготи розвивається ----------. Запліднення проходить тільки за наявності-------------. На гаметофіті----------спорофіт.

(Слова для довідок: стебло , листки, спорофіт, гаметофіт, багатоклітинні, паразитує, маленькі, простої. відсутні , ризоїди, заросток, вологи, гамето фіт).

  ІV) розвиваюча задача.

Наростання торфу, навіть за сприятливих умов, відбувається дуже повільно. За 10 років утворюється шар завтовшки 1 см. На торфовищі знайшли товщину торфу 10 см. Упродовж якого часу був утворений цей шар?

 

  VІІ) Підведення підсумків уроку.

n Отже, багато таємниць відкрили нам мохи. Ми ознайомились з рослинами, які є піонерами в освоєні території і, на диво всім, ростуть без коренів і поглинають воду  клітинами листка.

 VІІІ) Д/з § 39, вправа стор.177

*Скласти тест, кросворд  із теми «Мохи»

  ІХ)Оцінка знань учнів із коментуванням.

                                   Розробка

відкритого уроку з хімії у 8 класі

       Тема:Кислоти, поняття, склад, назви, класифікація,   фізичні властивості. Поширення в природі.

        Мета:Сформувати поняття про кислоти, пояснити хімічний склад і назви  кислот, дати уявлення про класифікацію кислот за складом , навчити визначати валентність кислотного залишку, розвивати вміння записувати формули кислот, вказати на поширення кислот у природі,виховувати старанність на уроках, бережливе ставлення до свого здоров’я при роботі з кислотами.

       Обладнання: стенд «Класифікація неорганічних речовин», зразки кислот, продукти харчування:щавель, лимон, яблука, виноград, оцет, кефір; комп’ютер, проектор, роздавальні картки.

       Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                     Хід уроку

І.Організація класу до уроку

Вступне слово вчителя.

Пролунав уже дзвінок ,

Всіх покликав на урок.

        Надіюсь сьогодні він буде цікавий.

         Але наперед я не хочу лукавить.

До знань хімії робимо ще один крок,

Тож час розпочати відкритий урок.

         Ми будемо вчитися не просто слухати, а чути;

          Не просто дивитися ,а бачити;

         Не просто відповідати, а міркувати,

          Будемо чітко і плідно ми працювати.

ІІ .Актуалізація опорних знань та навичок

1.Перевірка домашнього завдання

2.Хімічна розминка(Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»)

*Які сполуки називаються бінарними?

*Із запропонованого переліку виберіть бінарні сполуки:

(на мультимедійній дошці транслюється слайд № 1 із наступними формулами)

Н РО , НІ, Н ВО , Н О, СО, Н О ,Н S О , СО , Н S, НN О ,Р О .

*Чи можна згрупувати вибрані вами сполуки?

*Що це таке оксиди?

3.Вибірковий диктант

Із вказаних вище сполук виберіть оксиди (транслюється слайд №2 ).

4.Робота із картками по повторенню матеріалу (4 учні -5 хвилин).

5.Хімічне лото (Заповнення таблиці в зошитах-Трансляція слайду №3).

6.Шпаргалка з помилками (Знайти помилки в тексті –трансляція  слайду №4).

ІІІ Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та визначення основних завдань уроку.

Діти! На столі перед вами лежать продукти харчування. Окрім оцту , скуштуйте їх. Що об’єднує ці харчові продукти? Вірно, вони по різному кислі на смак . Бо до їхнього складу входять кислоти, із складом та назвами яких ми і будемо знайомитися не лише на сьогоднішньому уроці, а й на уроках органічної хімії.  Тож запишіть тему сьогоднішнього уроку(слайд №5 –ознайомлення з темою та метою уроку).

      Як ви бачите, кислоти є досить поширеними у природі, і хоча запропоновані зразки є прикладами органічних кислот, проте неорганічні кислоти також зустрічаються  у навколишньому світі і навіть в нашому організмі. Напевне ви чули про те , як після деяких дощів мами жаліються ,що пожовкли огірки. Це не випадково, тому що існують так звані кислотні дощі (це поняття ми будемо більш детально вивчати у старшій школі) і наші  з вами огірки є своєрідними індикаторами кислотності. Або чули про те, що хтось із близьких людей скаржиться на печію за грудниною. І цьому прикладу  є наукове пояснення-підвищення кислотності ШКТ. Так, так, бо до складу шлункового соку входить хлоридна кислота, із функціями якої ми будемо знайомитися на уроках біології. А якщо ще пригадати про так звану «акумуляторну кислоту», то можна дійти висновку, що вивчення кислот та їхніх фізичних властивостей необхідно кожному , незалежно від того , ким у житті ви станете, хоча б для того, щоб у побуті мати змогу захистити себе від небажаної дії кислот (невипадково я не дозволила вам скуштувати оцтову кислоту, а чому?). Отож , вирушаймо у подорож по країні неорганічних сполук і замовляймо квиток до станції Кислоти.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1.Розподільний диктант (Із запропонованого переліку сполук записати у першу колонку оксиди , а в другу-невідомі вам речовини – трансляція слайду № 6).

2.Встановлення складу кислот.

Що спільного між речовинами, які розташовані у ІІ колонці? Вірно, наявність атомів Гідрогену. Те, що залишається без Гідрогену, складає кислотний залишок. То як можна дати визначення кислотам?

3.Визначення кислот та їх назви (опрацювання таблиці 1 на стор.41 із підручника)

4.Класифікація кислот.

Серед формул виписаних кислот спробуйте згрупувати їх за якимись ознаками. Що це можуть бути за ознаки? Вірно, одні кислоти в своєму складі містять Оксиген, а інші – ні .Саме наявність або відсутність Оксигену є одним із класифікаційних факторів, що покладений в основу поділу кислот на оксигеновмісні і безоксигенові. А тепер подивіться на ті кислоти, що містять Оксигені. Чим вони відрізняються між собою? Також вірно. В складі одних є всього 1 атом Гідрогену , а в інших –по 2 або 3. Саме в залежності від кількості атомів Гідрогену кислоти поділяються на одно- , двох- та багатоосновні. Тому саме враз побудувати схему класифікації кислот.

                                                 Кислоти

За вмістом Оксигену		За основністю
Оксигено- вмісні	Безокси- генові	Одно- основні	Дво- основні	Багато- основні

5.Самостійна робота по заповненню таблиці.(Слайд №6)

(Закріплення матеріалу по ходу вивчення)

Із запропонованих формул впишіть кислоти у відповідні колонки.

6.Ознайомлення із фізичними властивостями кислот.

(Самостійна робота із підручником ,параграф 8, стор.41-42).

7.Визначення валентності кислотного залишку.

А тепер давайте повернемося  до другої колонки таблиці класифікації кислот і попробуємо встановити  валентності кислотних залишків, які визначаються дуже просто, за кількістю атомів Гідрогену.

7.1Вправа «Відкритий мікрофон». (учні по черзі визначають валентність кислотних залишків кислот із таблиці –закріплення матеріалу в ході пояснення).

V.Підведення підсумків уроку.

Ось і наближається наш урок до кінця. І давайте разом підсумуємо:

- Що ви дізналися на уроці?

-Чому навчилися?

-Що почули нового?

- Що залишилося незрозумілим?

-Чого ви очікували від уроку?

-Що б хотіли почути ще?

-Чи досягли ми своєї мети, яку ставили на початку уроку?

VІ. Оцінка знань із коментуванням.

 Ви сьогодні дуже старалися , працювали, а тому настав час отримати оцінки.

 VІІ .Домашнє завдання

А)параграф 8 читати,

Б)таблиця 1 напам’ять формули і назви кислот,

В) вправа3 стор.43,

Г) завдання для розвитку творчості - скласти казку про кислоти.

На цьому наш урок закінчений .Всім дякую за увагу і за співпрацю.

Мета: вивчити основні етапи ембріонального розвитку людини; на основі порівняння розвитку зародка людини та інших тварин зробити еволюційні висновки; дати визначення вагітності, розглянути основні ознаки вагітності; розвивати логічне мислення щодо причинно- наслідкових зв’язків вад розвитку; виховувати гуманне ставлення до всього живого.

Обладнання: ноутбук, телевізор, таблиці «Стадії ембріогенезу ланцетника», роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань

                             Хід уроку

І.Організаційний момент

  1.Вступне слово вчителя:

Діти! Сьогодні на уроці ми повинні ознайомитися із найсокровеннішим, через яке проходив кожен із нас, сам того не відаючи, із таємницею дев’яти місяців і розпочати урок я хочу такою притчею.(На фоні класичної мелодії)

  …Настав вечір. Один чоловік запалив маленьку свічку і почав підійматися з нею сходами, які, закручуючись спіраллю, губилися десь високо під склепінням вежі.

 --- Куди ми йдемо? – запитала свічка.

 --- Ми піднімаємось на вежу, щоб освітити шлях кораблям у гавань.

 --- Але жоден корабель не зможе побачити мого світла, -- заперечила свічка.

 --- Хоча твій вогник і маленький, -- відповів чоловік, -- усе ж продовжуй горіти так яскраво, як тільки можеш, решту ж залиши мені.

  Так перемовляючись, вони дісталися самого верху і підійшли до великої лампи. Чоловік запалив лампу за допомогою маленької свічки, і незабаром великі відполіровані дзеркала за лампою відбили її світло, поширюючи його на милі навколо, освітлюючи шлях кораблям.

 Тож і вам бажаю, щоб свічка, запалена вашими батьками близько15-ти років назад, яскраво горіла все життя і вела вас на вершину успіху.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Викреслювання таблиці «Онтогенез», заповнення її першої та третьої колонок бесіда по ходу заповнення таблиці:

   1)Що це таке онтогенез?

   2)Із яких періодів він складається?

   3)Що включає в себе перед зародковий період?

  4)Дайте визначення гаметогенезу?

  5)Назвіть його етапи.

  6)Що це таке запліднення?

  7)Із курсу 8 класу пригадайте, із яких етапів складається після зародковий період?

Онтогенез
Передзародковий	Зародковий	Післязародковий
1)Гаметогенез 2)Запліднення		Розвиток організму, статеве дозрівання, розвиток дорослого, старіння, смерть.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів:

Розповідь:

  Середня колонка залишилася незаповненою. Таємниця зачаття та розвитку нового організму здавна привертала увагу людей. Через брак знань з’являлися наївні припущення. Навіть Гіппократ вважав, що зародок утворюється внаслідок перемішування батьківського сімені та крові матері. А відносно того, як росте плід, в Талмуді було сказано, що зародок схожий на звиток. Він їсть їжу своєї матері і п’є вологу своєї матері…

Таємниці дев’яти місяців…

В чому вони?

                 ІV.Вивчення нового матеріалу:

 А) … Повернемося до моменту зачаття. Дві гамети зливаються. Після цього 15 хв. майбутня людина одноклітинний організм, як амеба. Через 15 хв.  -- організм складається з чотирьох клітин – дуже нагадує маленьку водорість – гліконапсу. Коли дроблення закінчується, зародок нагадує колоніальний вольвокс. На стадії утворення двох шарів клітин зародок – зовсім як гідра. Але гідра після цього народжується, а зародок людини продовжує розвиток. У нього закладається мезодерма, хорда, нервова трубка… на п’ятому тижні у зародка закладається зябра, три мозкових міхура (це від кого?). Серце спочатку – розширення кровоносної трубки, потім воно розподіляється на дві половини, потім верхня ділиться ще на дві частини, і тільки врешті-решт серце складається з чотирьох камер (чому?) і т.д. (Взагалі, за 7 тижнів зародок формується в чорновому варіанті.) А що буде далі?

  Зародок проходить шлях еволюції (багато мільйонів років) за декілька тижнів. Він не має права на помилку. Бо якщо це станеться, він може загинути. Це буде не тільки загибеллю маленької крихітки природи. Це стане трагедією його батьків. А для цього треба знати закони, за якими він розвивається. Це важко, бо досі ембріон – світ багатьох таємниць…

Давайте послухаємо лист маленької дівчинки до своєї мами. (транслюється фрагмент відео ненародженої дитини ) .

На превеликий жаль, не завжди розвиток маленької людини є трагедією для батьків, бо як би це не звучало антигуманно, але існують штучні переривання вагітності…(Розглядаються варіанти учнів щодо шкідливості абортів для організму жінки).

Та ми з вами є, і переді мною лежать щоденники немовлят, закінчені  і незакінчені і хай діти вибачать нам за допитливість і нетактовність, але  давайте погортаємо сторінки їхніх записів. Можливо в ньому буде  не такий жахливий кінець, як у попередньому відео. (Використано фрагмент уроку Л.І.Гуджій із журналу «Біологія), №2 за січень 2003 року.

Б) Робота з підручником, заповнення другої колонки таблиці «Онтогенез»: дроблення, імплантація; формування зародкових оболонок; закладка зародкових листків; тканин, органів, систем органів; плацентація; розвиток плоду.

В)Розповідь, бесіда: критичні періоди розвитку зародка.

Г)Розповідь: пологи (для емоційності можна прочитати уривок з твору О.Горького «Народження людини»).

Д)Бесіда, розповідь: народження близнят. Їх види.

Ж)Розповідь: годування дитини груддю.

З)Вагітність і її ознаки.

Е)Гігієна вагітної жінки –самостійна робота учнів:складання таблиці із колонками «можна» , «неможна», коригування і доповнення.

V.Узагальнення і закріплення знань учнів:

1)   Розповідь, бесіда, робота з таблицею-звитком. (встановлення рис подібності між розвитком зародка людини та зародками інших істот)

2)   Біологічний диктант:

1.    Індивідуальний розвиток організму – онтогенез.

2.    Зародок інакше називається – ембріоном.

3.    З 9 тижня розвитку зародок стає – плодом.

4.    Злиття статевих клітин – запліднення.

5.    Воно здійснюється в – матковій трубі.

6.    Прикріплення зародка до стінки матки – імплантація.

7.    З слизової оболонки матки та зародкових оболонок формується – плацента.

8.    Утворення плаценти це – плацентація.

9.     Стан жінки в період розвитку зародка – вагітність.

10.              З різних одночасно запліднених яйцеклітин розвиваються – різнояйцеві близнята.

11.              Однояйцеві близнята розвиваються – з однієї зиготи.

12.              Процес виходу яйцеклітини із яєчників – овуляція.

VІ.Підведення підсумків уроку,  коментована оцінка знань.

   VІІ.Домашнє завдання:

1.Опрацювати параграф підручника.

2.Скласти памятку -рекомендацію вагітній жінці.

3.Підготувати повідомлення на тему «Шкідливий вплив різних чинників: нераціонального харчування, гіпоксії, ліків, хвороб, радіації, паління, алкоголю, наркотиків на розвиток плоду».(За бажанням учнів).

  VІІІ. Заключне слово вчителя.

І ось наблизився до завершення наш урок. Я думаю , що він був для вас пізнавальним , цікавим і повчаючим. А закінчити його я хочу таким проханням. Діти! Коли ви прийдете додому , пригорніться до своїх мам, обніміть їх, поцілуйте і просто скажіть: «Спасибі тобі, мамо ,що подарувала мені життя!»

А Вам я дякую за увагу і співпрацю.

Мар'ївський навчально-виховний комплекс

«Свої права ти добре знай, їх шануй і захищай»

                     Виконала: Паливода О.М.

Мета: Ознайомити дітей з їхніми правами. Допомогти молодшим школярам зрозуміти їхнє право на турботу й піклування про кожну дитину. Формувати уміння дотримуватися правових свобод та обов’язків дитини. Виховувати патріотичні почуття, товариськість, любов до ближнього, до природи.

Обладнання: Конституція України, чарівна скринька, дзеркало, Казка «Коза -  Дереза».

Хід уроку:

І. Організаційна частина.

У нас сьогодні урок незвичайний.

Урок, як казка, буде в нас.

Бо право вивчатиме кожна дитина.

Сідаймо за парти!Увага, клас!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Таємничо-чарівна хвилина.

(Вмикаємо фонозапис спокійної музики).

Учитель дістає заздалегідь приготовлену скриньку:

--- У мене в руках чарівна скринька,  у ній – найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, кого він там побачив, аж доти, доки всі найцікавіші й найсміливіші не зазирнуть на дно скриньки.

(Діти по черзі заглядають у скриньку. Вчитель вмикає фонозапис щебетання птахів, під який відкривається чарівна скарбничка, діти усміхаються).

---- То кого ви побачили в чарівній скриньці: (діти називають себе, бо на дні скриньки – дзеркало!).

Слово вчителя. Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе, людину – найцінніший скарб. Кожен із вас --- неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні, і саме такої більше на цій землі немає і не буде. Відомий поет України В. Симоненко, який прожив життя-спалах (28 років), написав про неповторність кожного, кому батьки подарували життя.

Мине не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, мине не одне тисячоліття, поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину --- найбільше наше багатство.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Адже у різні епохи неоднаково дивилися на виховання і догляд за дітьми. Лише у ХVІІ-ХVІІІст. на дітей починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику. А хіба раніше діти не мали іграшок, запитаєте ви. Так, не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала --  одяг, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово «дитина» було синонімом «дурень». Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які оберігали б їхнє життя. Аж у 1924 році у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. У 1989 році всі прогресивні країни світу, в тому числі й наша Україна, підписали Конвенцію прав дитини.

  Закон України «Про охорону дитинства». Цей Закон не суперечить Основному Закону  -- Конституції України. (Ознайомлення з Конституцією)

ІV. Робота над темою уроку.

1.    Словникова робота.

ДЕКЛАРАЦІЯ – це документ, у якому викладено важливі правила, обов’язки для всіх людей.

КОНВЕНЦІЯ – це угода, міжнародний договір з певних питань. У даному випадку – з питань прав дитини.

ЗАКОН --- документ, нормативний акт, прийнятий вищим представницьким органом державної влади, загальнообов’язковий.

КОНСТИТУЦІЯ ---  в перекладі з лат.. мови означає «устрій, будова». Це закон про устрій, про будову держави, про головні права та обов’язки громадян.

2.    Ознайомлення з правами дитини.

Кожна дитина після народження має право на власне ім’я і на отримання громадянства. Раніше первісних дітей називали як кому заманеться: «Замазура», «Великі вуха», «Ледащо». Тож, як бачите, наші імена – це теж велика особиста цінність. І неприємно, коли в тебе немає імені або хтось його перекручує.

   А чи знаєте ви, що означають ваші імена?

Етимологічна хвилинка.

3.    Усі діти мають право на повноцінне харчування.

Їжа – джерело тепла, росту, енергії та здоров’я людини. Щоб зберегти нормальну температуру, рости, вчити уроки, бігати, стрибати, організм повинен отримувати їжу. Якщо недоїдати, то організм не буде рости, з’явиться слабкість, заболить і запаморочиться голова. Постійне недоїдання веде до виснаження організму. Дітям молодшого віку треба їсти 4-5 разів на день.

Прислів’я  Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.

4.    Усі діти мають право на медичну допомогу.

Для того щоб ви росли здоровими, про вас дбають батьки, вчителі, медпрацівники. В разі необхідності надають вам медичну допомогу. Ви на це маєте право. Є такі дані, що кожна 5 дитина у світі помирає, не досягнувши 12-річного віку. Для того щоб уникнути смертності, держава дбає про вас, надаючи медичну допомогу.

5.    Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

Ось і зараз давайте відпочинемо.

Фізкультхвилинка.

Наш гусак піднявсь на кладку,

Став, як завше, на зарядку.

Повернувся вліво, вправо,

Чинно робить вільні вправи.

Котик вийшов, потягнувся,

Ніжки випрямив, зігнувся.

Раз і два, і три, й чотири,

Присідали крокодили.

А за ними вирушали

Тигри, леви і шакали.

Станем струнко! Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки.

А тепер всі відпочили і за парти тихо сіли.

6.    Усі діти мають право на любов і піклування.

7.    Усі діти мають право на освіту. Кожна дитина повинна ходити до школи. Але освіту потрібно здобувати наполегливою працею. Вона просто так не дається.

Була у діда внучка –

Великая «Чомучка»,

Від ранку й до обіду

Нема спокою, б діду.

Куди повзе мурашка?

 А як росте ромашка?

Куди зникає сонце?

Хто загляда в віконце?

Внучка дуже приставала до дідуся із запитаннями. Дідусь не витримав і сказав: «Знання лише тоді ціняться, коли здобуваються трудом».

8.    Особлива турбота належить дітям-інвалідам, дітям-сиротам.

Давно колись існувала держава Спарта, яка славилася нездоланними воїнами, сильними, здоровими, витривалими.

У цій країні оглядали кожного новонародженого хлопчика й вирішували: якщо він міцний, здоровий – хай живе, а якщо дитя народжується слабким, хворим, його скидали зі скелі.

Наша держава піклується про всіх дітей – і здорових, і хворих. Кожна країна, зазначається у Конституції, повинна турбуватися про новонароджених, допомагати батькам, будувати лікарні й поліклініки.

9.    Кожна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.

Зараз у нас у світі дуже багато гарячих точок, де йдуть війни: Югославія, Африка, Грузія. Там діти потерпають від насильства, розрухи, голоду, холоду. Там помирають діти, їхні близькі й знайомі, залишаються інвалідами, сиротами.

Діти білолиці,

Діти чорношкірі –

Мріємо усі ми

Про життя у мирі.

В щасті, без війни,

 Без ракет, без бомб –

Не іграшки вони!

Розваг веселих є у нас багато,

Ми любимо читати, грати, танцювати.

10.      Закріплення вивчених правил.

Обговорення казки «Коза-Дереза»

Домашнє завдання: Розповісти батькам, з якими правами дитини ознайомилися на уроці. Підібрати казочку, де порушуються права дитини. 



   Розробка відкритого уроку з біології в 11 класі

Тема: Форми розмноження організмів. Статеве розмноження

n   Мета:  --- розглянути особливості статевого розмноження організмів;

n   --- з’ясувати біологічне значення розмноження;

n   --- встановити загальні закономірності розвитку;

n вивчити генетичний механізм визначення статі;

n сформувати загальне уявлення про біосоціальну природу людини і її роль у біосфері;

n розвивати і поглиблювати пізнавальний інтерес і творчі здібності учнів, уміння працювати з комп’ютером;

n виховувати екологічне мислення.

Обладнання: таблиці «Механізм визначення статі», «Ембріогенез хордових», мультимедійний проектор, екран, ноутбук, диск, карти самооцінки знань учнів.

Форма уроку: урок – панорама із використання комп’ютерної технології.

Місце уроку: поточний.

Хід уроку:

І. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

Поняття, які ми буде з вами сьогодні більш детально вивчати, для вас не є новими, бо в середніх класах на уроках ботаніки, зоології ми вже зверталися до них. Та давайте все поступово розглянемо більш детально.

Організм утверджується  в навколишньому світі з комплексом своїх неповторних ознак. Кожен із вас є індивідуальністю. І все те, що ви увібрали з материнським молоком, можна порівняти із сировиною, з якої утворюється якась деталь, механізм, виріб. Для прикладу візьмемо нитки, що закладаються у ткацький верстат. Як вони перетворюються на вкрите візерунками полотно? Шляхом послідовності рухів частин верстата, до яких кріпляться ці нитки. З 18 століття туди стали закладати програму – пластинку з отворами, яку тепер називають перфокартою. Звичайно, майбутнє внесе у цей процес це більше нового, але суть, мабуть, лишиться незмінною: «вихідний матеріал» і «перфокарта», або матриця, форма. Інформація, яку вона містить, скерує в потрібному напрямку все, що має відбутися з вихідним матеріалом. Отже, виткати на верстаті полотно -- не проблема. А побудувати організм? Що грає роль «перфокарти» у цьому складному процесі? А чи можна побудувати машину, яка б згідно із закладеною в ній інструкцією скопіювала себе?

За підрахунками творця кібернетики Д.Нейманна, складність системи, здатної відтворити себе, -- близько мільйона бітів, тобто вона повинна складатися не менш як з десяти тисяч елементів. Побудувати таку машину дуже важко. А чи можливо це в живій природі? Як називається цей процес? Дійсно, процес відтворення собі подібних називається розмноженням.

Із його формами ми знайомилися ще в 6 і 7 класі і повторювали на минулому уроці.

  Отже, зараз ми проведемо письмове фронтальне опитування із само оцінюванням. На цю роботу я вам виділяю 5 хв. Перед вами лежать аркуші самооцінки із завданнями незакінчених фраз. Допишіть речення.

1.    Властивість живих організмів відтворювати собі подібних ---…….

2.    Форма нестатевого розмноження , характерна для одноклітинних, --- ….

3.    Форма нестатевого розмноження, характерна для мохів, грибів, папоротеподібних, --- …….

4.    Спосіб вегетативного розмноження лісової та садової суниці --- …..

5.    Орган нестатевого розмноження у рослин і грибів --- ….

6.    Процес розвитку кількох зародків з однієї яйцеклітини --- ….

7.    Спосіб вегетативного розмноження конвалії та пирію --- …..

8.    Розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини --- ….

9.    Форма розмноження дріжджів --- ….

10.           Тюльпан, пролісок, нарцис розмножуються --- ….

11.          Картопля розмножується -- …

А зараз перевіримо правильність виконання

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

Щоб обґрунтувати тему сьогоднішнього уроку, хочу звернутися до літературних рядків М.Заболотського:

… Как мир меняется! И как я сам меняюсь!

Лишь именем одним я называюсь, --

На самом деле то, что именуют мной ---

Не я один. Нас много. Я – живой.

Чтоб кровь моя остинуть не успела,

Я умирал не раз. О, сколько мертвих тел.

Я отделил от собственного тела!

Із цих рядків ми можемо зробити висновок, що кожен живий індивід являє собою досить тендітну і недовговічну конструкцію. І тільки відтворюючи подібних до себе, живі істоти могли завоювати планету. Як же відбувається цей процес?

    Ще засновник медицини Гіппократ висловив думку, що курча готовеньким чекає в яйці свого часу.

   Римський філософ Сенека заявляв, що в сім’ї містяться всі майбутні частини людини.

   А видатний фізіолог А. Галлер писав: «Якщо яєчник може містити багато поколінь, то не має нічого безглуздого в тому, що він їх містить усі».

Як бачимо, ішлося вже про яєчник. Так, у 17 ст. вчені розділилися на два табори:  овісти, які знаходили сформовану живу істоту в яйці та анімалькулістів – ті віддавали перевагу сперматозоїдам. А шановний А.Левенгук малював сперматозоїдів у вигляді крихітних людей. Обидва табори бурхливо між собою сперечалися. То й же Галлер навіть підрахував скільки зародків несла в собі Єва: 200 мільярдів, не менше. Але тверезі розуми, здатні помічати очевидні речі, знаходилися завжди. Так, французький природодослідник Мопертюї у своїй праці «Фізична дисертація з приводу білого негра» звертає увагу преформістів на те, що мулати мають середній колір шкіри, не білий, і не чорний, як це могло б бути, коли б людина справді чекала своєї пори в яйці чи сперматозоїді. Та просто, якщо уважно подивитися навколо, то можна побачити скільки завгодно блондинок з чорними очима, дочок білявої матері і чорнявого батька, або ж чорнявої матері і білявого батька.

·       То як же можна пояснити ці явища зараз?

·       Де ж знаходяться ці «чарівні гени», що кожна істота одержує у спадок?

·       Хто відповідальний за стать майбутньої дитини?

Виявляється, щоб дійти якогось висновку, треба знову зазирнути в клітину. Ось вона – клітина – таємничий початок усього живого на землі: від найпростішого до найскладнішого.

Але починається все з особливих клітин – статевих, які завдяки нашим батькам колись з’єдналися разом і ось суспільство поповнилось нами, і такими індивідуальними.

А тому і тема нашого уроку: «Статеве розмноження», яка дасть нам змогу вирішити багато проблем, і дати відповіді на багато питань.

(формується мета уроку) (СЛАЙД)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу із паралельним закріпленням в ході пояснення. Розгляд питань нашої теми я хотіла б почати із відомого філософського давньо- східного трактату «Гілки персика», який гармонійно переплітається із темою уроку:

«Три джерела мають потяги людини:

Душу, розум і тіло.

Потяги душ народжують дружбу.

Потяги розуму народжують повагу.

Потяги тіла народжують бажання.

Поєднання трьох потягів народжують кохання.»

Цей старовинний вислів актуальний сьогодні як ніколи. Бо в ньому враховуються високоморальні принципи, якими, на превеликий жаль, нехтує сучасна молодь. До чого я веду? Так як ми сьогодні будемо говорити про найінтимнішу сферу людського життя, то мені дуже хочеться побажати вам, молодим, щоб ваші діти, як продовжувачі роду людського, народжувалися саме в коханні.

Де з’явилися ви, ні для кого не секрет: ані в капусті, ані бузько вас не приніс. Бо людина, як і друзі її менші, з’явилася на світ завдяки статевому розмноженню, в якому беруть участь дві особини протилежної статі: чоловічої і жіночої. Їх організми виробляють статеві клітини, які називаються гаметами:

А) чоловіча гамета – сперматозоїд

Б) жіноча – яйцеклітина.

Розглянемо їх будову детальніше

А) розповідь вчителя

Б) заповнення порівняльної таблиці:

№п/п	Ознаки /Гамети	Сперматозоїди	Яйцеклітина
1.	Розміри	малий	Великий
2.	Форма	видовжений	Овальна
3.	Будова	Голівка, шийка, хвіст	Ядро, оточене оболонками
4.	Здатність до руху	Дуже рухливі	Нерухома
5.	Запас поживних речовин	мізерний	Великий
6.	Хто відкрив	Левенгук	Бер

В) Форми статевого процесу

(складання опорної схеми)

(робота із біологічним словником)

Статевий процес

      Кон’югація                                                                    копуляція

(від лат. З’єднання)                                                      (від лат.. сполучення)

                                                        Ізогамія             Анізогамія              оогамія

                                                                      (від лат «ізо» --рівний

Анізо – неоднаковий

ОО –яйце «Гамос» -- шлюб

Отже, що ми з’ясували на цій частині уроку?

Висновок учнів:

Ми розглянули будову статевих клітин, порівняли їх між собою і ознайомилися із формами статевого процесу.

Г) Наступний етап уроку – заповнення кросвордів

Запитання до кросворду:

1.    Учений, який вперше описав клітину.

2.    Одна з форм статевого процесу

3.    Форма копуляції, при якій зливаються однакові за розмірами гамети.

4.    Статеві клітини

5.    Форма копуляції, при якій зливаються різні за розмірами гамети.

6.    Форма копуляції, при якій зливається велика нерухлива яйцеклітина з дрібним, звичайно рухливим сперматозоїдом.

7.    Властивість живих організмів відтворювати собі подібних.

8.    Чоловіча статева клітина.

9.    Одна з форм статевого процесу.

10.          Учений, який вперше дослідив і описав сперматозоїд.

11.          Жіноча статева клітина.

Д) Літературна хвилинка.

Тримає пальцями цигарку звичну,

Розкурює і пухкає димком

Створіння надзвичайно симпатичне ---

Дівча, якому б пити молоко…

15 чи 16 їй від сили,

Можливо, першокурсниця вона.

«Кинь, дівчинко! – хотілося щосили

Їй крикнути, -- Твоя ж колись вина

У тому буде, що дитя народиш

Неповноцінне, хворе назавжди.

Майбутньому своєму зле ти робиш,

Уникнути не зможеш ти біди.»

Легені, бронхи, горло --- все страждає

 В людини, що вживає нікотин.

Це звернення автора до вас, юних, щоб ви замислилися над питаннями: «А який спосіб життя ми ведемо?» Живіть по принципу: «Не нашкодь».

А ми продовжуємо наш урок і далі розглянемо ряд питань, що є дуже актуальними сьогодні.

Отже, статеве розмноження відбулося. А що ж далі?  Коли починається людське життя? У хвилини народження? Чи з першим ворушінням дитини,яке відчуває вагітна жінка? У 4 ст.н.е. Василь Великий вважав, що життя людини починається не з миті народження, а з митті зачаття. А як вважаєте ви?

Давайте прослідкуємо, що ж відбувається потім після зустрічі сперматозоїда і яйцеклітини. Тож розкриємо таємницю 9 місяців. Але по тернистих стежках пізнання давайте пройдемо разом

Шляхи пізнання, немов тернисту ниву,

Ми маємо разом з вами пройти.

На тім шляху ти лаврів не чекай –

Тоді збереш жаданий урожай.

А поки ти лише засіяв поле,

Тож паростки зелені виглядай.

Щоб ці паростки заколосилися добірним урожаєм, потрібна ваша активна робота. Я розраховую на неї і сподіваюся, що дух партнерства допоможе нам у цьому. А тепер зверніть увагу на дошку, на ній записана китайська мудрість, яку я пропоную взяти за девіз нашого уроку:

Скажи мені --  і я забуду.

Покажи мені --  і я запам’ятаю.

Дай можливість діяти самому --  і я навчуся.

А дії ваші будуть полягати в тому, що ви, працюючи в групах, дасте відповіді на багато питань, одночасно пригадаєте генетику, попрацюєте із підручником, повторите систематику, проведете аналіз статистичних даних ваших випереджувальних завдань, а група екологів отримає завдання на наступний урок.

(діти працюють у групах по завданнях із слайдів, прогнозують висновки, які звіряють із даними слайдів. Вчитель по ходу відповідей груп проводить кореляційну роботу).

До групи першої: Ембріологи (робота із підручником)

До групи 2: Генетики. Перш ,ніж генетики дадуть відповідь на поставлене питання, хочу звернутись до казки Сергія Острового. Один з його героїв --козак Лутоня – чекає народження сина, але стає батьком 7 доньок.

 Не поет Лутоня песен,

На соседей не глядит.

Он не ласков. Он невесел.

Призадумавшись сидит.

На жену свою не глянет.

Почернел от маеты…

Ой, как ждал Лутоня сина!:

Да , видать, опять судьбина

Подшутила в эту ночь:

Не дала на счастье сина

А дала на горе дочь.

Скільки чоловіків з надією дивляться на дружину , благаючи її подарувати сина. І скільки потім розчарувань. У всі часи у кожній сім’ї ,що чекала на дитину, намагалися вгадати: хлопчик буде чи дівчинка?Давні греки вважали, що на стать дитини впливає розташування зірок у момент запліднення. Римляни говорили: «Якщо у сім’ї головний чоловік, то народиться син.» А Гіппократ вважав, що сім’яна рідина із лівої залози дає потомство жіночої статі, а з правої – гарантує народження хлопчика. За однією давньою теорією, навіть вітер бере участь у процесах формування статі. Дівчатка народжуються, коли дмуть південні зефіри, а  холодні північні вітри приносять немовлят чоловічої статі. Сто років тому вчені запевняли, що стать майбутньої дитини завжди буде протилежною статі того члена подружжя, чиї людські якості вищі. Можете тільки уявити, який розлад у сім’ю приносила ця «теорія».

    Сьогодні, коли генетики розставили всі крапки над «і», ці та інші теорії сприймаються як кумедні анекдоти. Тож, послухаємо, як група генетиків зуміє нам довести істинну суть речей.

    Група 3:Статистики досліджували у молодіжному середовищі відсоток молоді, яка б у майбутньому при плануванні сім’ї хотіла б мати 1, 2 чи 3 дитини.

    Група 4:Соціологи встановлювали причини низької народжуваності.

   Група 5: Систематики доводять походження людини.

     Група 6: Екологи вносять пропозиції, як людина здатна вплинути на вирішення сучасних екологічних проблем.

                                ВИСНОВКИ

Отже, ми сьогодні розглянули багато питань, пов’язаних із статевим розмноженням, внаслідок якого відбувається продовження роду людського. Вам батьки подарували життя – найдорожче, що може бути. А тому хочу , щоб ви прислухалися до порад Матері Терези і виконали їх:

       «Життя – це шанс. Використай його.

         Життя – це обов’язок. Виконай його.

         Життя – це мрія. Здійсни її.»

Я не випадково взяла ці крилаті слова. Ви живете у вік НТР і водночас, складної економічної кризи. Можливо, серед Вас чекають своєї зоряної миті генії. Видатні політики , чудові керівники – час покаже. І кому, як не вам вирішувати проблеми сьогодення. А щоб уже розпочати діяти, пропоную вам таке творче завдання:1) Напишіть твір на одну із запропонованих тем (слайд 1)

 2) В одному із залів Музею мистецтв у Бостоні експонується картина Поля Гогена. Унизу праворуч спить немовля, поруч сидять жінки. Людина зриває плоди. Завершує сюжетну лінію покірна постать старенького, який замислився. У лівому куті художник поставив три знаки питання, що і є назвою картини. А як би назвали її ви? ( Сенс життя)

  3) Скласти родовідне дерево і підрахувати, скільки років ви можете прожити ( на основі виданих тестів). Складаючи родовідне дерево, ви збережете пам'ять про людей, гени яких стали і вашими генами. Ви зануритесь у свої першоджерела іще раз відчуєте відповідальність за своїх батьків, за себе і за своїх нащадків. Бо тест ще й змушує замислитись, що тривалість вашого життя – у ваших руках. Завжди пам’ятайте, що ви – єдині і неповторні!

   ІV.  Оцінювання знань учнів на основі аркушів самооцінки.

Тема:  Вода – найпоширеніша речовина на Землі. Здатність води розчиняти інші речовини. Розчини в природі та побуті.

 Мета: Сформувати в учнів знання про воду як найпоширенішу та найпотрібнішу речовину на Землі, розширити уявлення про значення води та розчинів у природі й житті людини, поглибити знання про фізичні властивості води, розвивати навички користування хімічним посудом, вміти спостерігати, робити висновки, виховувати бережливе ставлення до водних багатств.

Обладнання: Глобус, карта, оформлення дошки.

Вода! Ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти – саме життя. Ти найбільше багатство на світі.

А. де Сент-Екзюпері

План «Подорожі по планеті «Вода»»

Зупинка І. Географічна

А) вода в природі .

Зупинка ІІ. Біологічна

Роль води:

А) в житті рослин;

Б) в житті тварин;

В) для людини.

Зупинка ІІІ. Фізична

А) агрегатний стан;

Б) кровообіг води;

В) вода як розчинник.

Зупинка ІV. Екологічна

А) забруднення вод Світового океану;

Б) охорона водних багатств.

Колообіг води

Бермудський трикутник

газ

охолодження

                                                                              нагрівання

                                  Агрегатний стан           охолодження

 Рідкий                          Нагрівання                    Твердий

                                  Охолодження

Розчини

У природі                                                        У побуті

     Морська вода                                                 Страви

Мінеральна вода                     Напої, соки, компот

Сік дерев, трав                       Маринад для консерви

Піт, сльози, кров, сеча                         Мийні засоби

у людей і тварин                                         Парфуми

Малярні фарби, лаки

Девіз: Скажи мені – і я забуду.

Покажи мені – і я запам’ятаю.

Дай можливість діяти самому — і я навчуся…

                    (Китайська мудрість)

Заповнити таблицю

Речовини	Розчинні у воді	Нерозчинні у воді
1.     Річковий пісок		--
2.      Питна сода	+
3.     Крейда		--
4.     Цукор	+
5.     Олія		--
6.     Оцет	+
7.

І. Підготовка учнів до вивчення нової теми

А) Актуалізація опорних знань

1.   Фронтальна бесіда:

а) Які ви знаєте речовини? (Прості і складні)

б) Що це таке прості речовини?

в) Що це таке складні речовини? Наведіть приклади (СО, СО , Н О)

г) Без чого людина не може прожити і 5 хвилин? (Без повітря)

д) Що це таке повітря? (Природна суміш газів)

ж) Який склад повітря? (79% N , 21% О , 0,09%  СО , + водяна пара, пил, інші гази)

з) Що є змінним компонентом  у складі повітря?  (Інші гази, пил, дим, водяна пара)

е) А чому водяна пара є змінним компонентом?

 Б) Мотивація навчальної діяльності. (розповідь казки)

Потрібні 4 таблички: Гідрогенія

Оксигенія

Нітрогенія

Карбонія

Кольорові кружечки:

                                                              Сині

                                                                                                           

                                                              Червоні                      Н                                             

         Н О

                                                                                                                                 О

Перш, ніж оголосити тему і мету уроку, хочу Вас повернути у чарівний світ казки. Отож, зручно всідайтесь і слухайте уважно.

… Було це дуже давно. В деякому царстві тридев’ятім государстві, що мало чарівну назву Хімія і об’єднувало більше сотні князівств, жили - були собі атоми. Князівства мали дещо дивні назви: Гідрогенія, Оксигенія, Нітрогенія, Карбонія та інші. Їх мешканці мали схожі з назвами князівств імена: Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген.

Наша історія трапилася в Гідрогенії і Оксигенії, жителі яких були надзвичайно активними, рухливими і тому не любили самотності. Кожен атом у своєму князівстві швидко знаходив собі пару, створюючи маленьку родину – молекулу, які всі разом іменувалися речовинами. Речовину Гідрогенії називали воднем, а Оксигенії – киснем. Жили вони кожен у своєму князівстві, переймалися буденними справами. І, можливо, так було б завжди, якби не один випадок.

Якось на кордоні Гідрогенії і Оксигенії зустрілися молекули водню і кисню і нумо сперечатися, хто з них у князівстві найважливіший.

¾  Ми! – кажуть молекули водню. – Ми найменші, найлегші, а тому дуже рухливі, ми можемо підняти наповнені собою мильні бульбашки і навіть велетенські повітряні кулі. А ще в нас криється величезна енергія, втричі більша ніж у нафти, і вчетверо більше, ніж у вугілля, яку при потребі ми можемо віддати. Водень – пальне майбутнього.   

¾  А тепер послухайте нас! – загомоніли молекули кисню. – Ми – найважливіші. Ми підтримуємо дихання, а отже, і саме життя. Ми будь-що прагнемо сполучитися з іншими елементами. Щоправда, це робить нас нестримними і недисциплінованими, але завдяки цьому народжується вогонь — велика сила. Та й свою енергію, Водне, не віддаси без нашої участі.

Спочатку по-черзі, а потім перебиваючи одне одного, Кисень і Водень наводили аргументи на свою користь. А коли вони скінчилися, стали борюкатися, показуючи характер. І хтозна, коли б і як все це скінчилося, якби поряд не з’явилася постать нової речовини, не схожої ні на Водень, ні на Кисень.

Спадаючи краплинками додолу, вона змусила охолонути суперників і привернути до себе увагу.

¾  Хто ти? ,-- запитали, оговтавшись, здивовані суперники.

¾  Я --  вода! Я – народжена вами і вдячна за це! Про, мене ви сьогодні і дізнаєтесь!

(Учитель демонструє наочно-модельно утворення молекул води і повідомляє тему і мету уроку.)

Що в цій «історії» є фактом?

(Існування атомів, молекул, речовин простих і складних, назв хімічних елементів, речовин і їх властивості)

Отже, «персонажі» є цілком реальні. І з одним із них – водою ми будемо сьогодні знайомитися глибше. А зараз давайте подумаємо разом.

(Постановка проблемних питань.)

 (До п.І а плану)

1.    Чому нашу планету можна було б назвати планетою «Вода»?

2.    (До п.ІІ а,б, в плану) Чому воду називають «соком життя»?

3.    (До п.ІІІ плану) Що станеться, якщо зникне вода?

4.    (До п.ІV плану) Чи дійсно вода в небезпеці?

ІІ. Вивчення нового матеріалу із застосуванням інтерактивних методів.

Діти! Сьогодні ми з Вами вирушили у заочну подорож по планеті «Вода», де ознайомимося із найпоширенішою речовиною, ймення якої вода, доведемо, що вона є ще й найпотрібнішою речовиною, бо має велике значення в житті рослин, тварин і людини, розглянемо фізичні властивості води, а саме роль як розчинника, з’ясуємо, чому виникла потреба в охороні водних багатств.

І так, вперед! Нас чекає станція «Географічна».

Погляньте на фізичну карту, або глобус. Який колір тут переважає?. А що на картах позначено голубим кольором?

Дійсно, поверхня земної кулі на ¾ вкрита водою: це моря, океани, озера, річки, льодовики. У великій кількості вона знаходиться також в атмосфері, земній корі та у магмі. Планета буквально насичена водою та «вкутана» водяною парою.

Уявіть собі, якби розлити всю океанську воду по всій умовно розрівняній поверхні суші, шар води був би = 2,6 км. Вода формує клімат Землі. Зовсім не випадково Аристотель вважав воду одним із чотирьох елементів, або основних начал природи: земля, повітря, вогонь і вода.

Коли 12 квітня 1961 року Ю.Гагарін піднявся на космічному кораблі вище хмар, і спостерігав за нашою планетою, вона йому здалася круглою і голубою. Тому часто можна чути вислів: «Наша голуба планета». Саме в цих словах і криється відповідь на І проблемне питання.

А зараз час рушити до іншої станції «Біологічної»

Вода – це початок всіх початків, бо в ній зародилось життя. Вона є колискою всього живого. Недаром німецький фізіолог Е.Дюбуа-Рейман дуже влучно сказав: «Живе – то одухотворена вода».

Вода є середовищем, де відбуваються усі процеси, пов’язані з життям. Кожен живий організм містить цю речовину. В нашому організмі на долю води припадає 65%, в огірках, наприклад, води міститься 95%, а тіло медузи на 98% складається з води. Вода є навіть у кістках та зубах.

Цій речовині присвячено поетичні рядки, про неї написано картини, її прославляють у прислів’ях.

Ось послухайте:

1)   Де вода, там і життя.

2)   Вода – наша мати.

3)   Без води нема життя,

Без праці – добробуту.

4)   Ліс і вода --  брат і сестра.

5)   Без води каші не звариш.

6)   Без води і не туди, і не сюди.

7)   Жива вода дає життя

Всьому живому в світі

Якщо живе жива вода,

Тоді земля у квіті.

«Вода! В тобі немає ні смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе неможливо описати. Тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, ти – саме життя… Ти найбільше багатство на світі…»

Вчитель: Справжній гімн воді у природі створив Антуан де Сент-Екзюпері, який вустами свого героя із повісті «Планета людей», що пережив зневоднення організму та радість.

Народні прислів’я твердять:

1.    Вода розуму не мутить, та й голови не смутить.

2.    В океані води не зміряєш.

3.    Чий берег, того й вода.

Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері засвідчив, що кочові племена Сахари ставляться до води, як до божества. Він писав: «У пустелі не один день добираєшся до найближчої криниці. Якщо пощастить її знайти, ще не одну годину риєшся у піску, що її засипав… Вода?

 У Кан-джубі, у Сиснеросі, у Порт – Етьєні темношкірі дітлахи просять не монету – з консервною бляшанкою в руках вони прохають води: «Дай попити, дай!..» Вода – дорожче за золото».

Вчитель: Діти! А чому це виникає потреба в воді? Адже ми говорили, що ¾ планети – це вода? (Запаси прісної води обмежені)

Про це ж говорить і загадка:

1.    Кругом вода, а з питтям – біда. (Море).

Воду в організмі не можна замінити жодною речовиною. Її нестача найбільш згубно позначається на клітинному рівні. Коли клітина зневоднюється, концентрація солей всередині неї зростає так, що це призводить до самоотруєння. Тому, до речі, для вживання не підходить солона морська вода – надто багато в ній розчинено всяких солей.

До речі, відчуття спраги є одним з найболісніших відчуттів, які переживає людина. Жертви корабельних аварій, яким доводилося  багато діб плавати в океані на плотику або шлюпці, свідчать, що найбільших страждань їм завдала спрага. Не голод, а саме спрага. Воно й не дивно, адже без їжі людина може прожити більше місяця, а без води – лише кілька днів.

А тому слід пам’ятати про всемогучу роль води у житті рослин, тварин і  людини.

Пам’ятайте, люди, назавжди –

Неможливо жити без води!

Це життя -- колиска, це – дощі,

Це – роса і квітка на межі,

Це – тумани, ріки і моря,

Джерело у спеку, це – життя.

Це – кришталь озер і джерело,

Це – хмарки у небі, це – село

У тополях й вербах над ставком.

Це – криниця, квітка за вікном,

Шурхіт хвиль і шторму дикий рев.

Це – струмок у травах між дерев,

Зелень трав, веселки кольори.

Пам’ятайте, люди, назавжди.

Вуста народу твердять:

1.    Вода розіллється – сіно набереться.

2.    Без дощу і трава не росте.

3.    Сіль, хліб і вода --  козацька їда.

4.    Великому кораблеві – велику воду.

І ось на цьому великому кораблі ми мандруємо по воді далі, до наступної зупинки «Фізичної».

Бо саме слід розглянути, яка вода буває в природі. І так, гірські вершини покриті чим? (снігом) В Антарктиді вода схована у вигляді чого? (криги). Який це стан? (твердий). А в нашому Дніпрі вода перебуває у вигляді чого? (рідини). Погляньте у вікно, на небо. Що там пропливає? (хмарки). А що це таке? (скупчення водяної пари).

 То в яких агрегатних станах може перебувати вода? (Розшифровка «Бермудського трикутника». Зазначити умови переходу води із одного агрегатного стану в інший. Робота біля дошки).

Вчитель: (Підводить підсумок роботи) Звідки береться і куди зникає крапелька? Чи може вона  зникнути назавжди? Про це ми довідаємось із нашої фізкультхвилинки.

Крапля в подорож зібралась,

У валізу речі склала.

Сіла в сонячний експрес

Й полетіла до небес.

Веселилась там, кружляла,

Із вітриськом загравала.

Дивним був у них таночок.

Тут зустріла своїх дочок.

З радості всі обнялися,

Вище сонця піднялися

І вже хмарою носились,

І від холоду трусились.

І заплакали сльозами,

Повернулися до мами,

Полетіли до Землі,

Де їх рідні прийняли.

У воді краплю зустріли,

Цілували і раділи.

А як вдосталь накупалась,

Знов у подорож зібралась.

Сонечко згори пригріло,

 В паропотяг крапля сіла.

Й до небес знов попливла -

Вдома справа вже була.

Вчитель: Отже, крапелька не може зникнути безслідно, бо в природі відбувається колообіг речовин.

А зараз, після відпочинку, настав час дослідити властивості води, а саме її здатність розчиняти речовини. А тому ми виконаємо практичну роботу.

Працювати будемо групами.

І група: Досліджує розчинність піску і соди.

ІІ група: Досліджує розчинність крейди і цукру.

ІІІ група: Досліджує розчинність оцту і олії.

(вчитель інструктує учнів щодо охорони праці).

Учні роблять висновки, що вода може розчиняти як речовини в твердому, так і в рідкому стані.

--- на дошці учні заповнюють таблицю «Розчинність речовин у воді» і  в практичні зошити переносять дані дослідження.

---- Вчитель проводить словникову роботу

v Розчинення.

v Розчинена речовина

v Розчин.

v Складання формули

Розчин  =  Розчинник + розчинена речовина.

Вчитель. Вода, земля і повітря – найцінніші скарби, які подарувала нам природа. Нині вода зі звичайної природної речовини перетворюється на найдорожчу сировину, що не має замісників.

  Надмірна вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення наповнюваності річок, що призводить до значних втрат прісної води, дефіцит якої спричинений також забрудненням водойм промисловими і побутовими відходами. Наприклад, у Дніпро викидається без будь-якого очищення половина об’єму міських стічних вод.

Унаслідок забудов зникають малі річки.

Колись дзвінкі твої потічки

За містом весело текли,

Аж поки синь твоєї стрічки

Будови владно обняли.

Росли нові й нові споруди…

Бетон і цегла – вшир і ввись.

Красу твою згубили люди,

Яких ти тішила колись.

Покрилось русло твоє брудом,

Нема прозорої води.

Течуть отруйні плями всюди,

Немов автографи біди.

Вчитель: Сьогодні кожна десята річка на Землі забруднена, а в океанах щорічно збирається 6,5 млн. тонн сміття. А тому необхідно кожному із нас переглянути своє ставлення до збереження водних багатств. Здавалося б, що таке крапля води, а цифри говорять про інше.

   Коли вода крапає з поламаного крана, за добу витрачається приблизно до 60 л води; коли витікає струмінь завтовшки із сірник – до 500л; якщо ви не закриєте воду у крані, коли чистите зуби, марно витрачається 15л.

Вчитель. Навіть народна мудрість закликає до бережливого ставлення.

1.    Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

2.    Дрібка  пилу може скаламутити глечик чистої води.

Проблеми охорони водних багатств порушувало багато письменників. Не виняток і поетеса Ліна Костенко:

Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

І озерівин проблиски скупі.

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста,

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів…

Вчитель. Отже, повернемось до нашого проблемного питання:

1.    Чи  дійсно вода в небезпеці?

Як бачите із наведених прикладів, та можна використати і місцевий матеріал – наш ставок, дійсно по всьому світу відбувається забруднення гідросфери – водної оболонки, а тому хочу звернутися до всіх присутніх словами Т.Г.Шевченка: «Схаменіться! Будьте, люде! Бо лихо нам буде!»

ІІІ. Закріплення матеріалу.

1.    Заповнення таблиці «Значення розчинів у природі і житті людини» (Робота із підручником стор.29)

2.    Оформлення печатних зошитів.

3.    Бесіда по проблемним запитанням.

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Оцінка знань із коментуванням.

VІ. Домашнє завдання?

1.    § 6,7 читати, переказувати

2.    Складіть лист міністру з надзвичайних ситуацій, у якому повідомте про екологічний стан водойм нашого краю.

3.    Творче завдання: Створіть власний поетичний твір на тему: «Вода – найцінніший скарб».

Мар’ївський навчально-виховний комплекс

Підготувала: вчитель біології Паливода О.М.

Мета: поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Обладнання та оформлення: Державний Прапор України; класна кімната (зал) прикрашена повітряними кульками, елементами народної символіки; проектор, комп’ютер; записи музики, відеоролики: «Небесна сотня», «Україна прекрасна»; мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учні розташовуються в класній кімнаті. Лунає пісня «Лише у нас на Україні».

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.

Учитель: Доброго дня!

Сьогодні свято завітало в школу,

Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.

Змужнілі, сонцем зласкані улітку,

Ми розпочнемо Перший наш урок.

Наш Перший урок пропоную розпочати такими рядками про Україну.

Моя Україна

Учень: На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, – Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

ІІІ. Основна частина

Учитель: – Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»; https://www.youtube.com/watch?v=mPULVFowi_4).

Учитель: – Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Учень: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою Понад Майданом сонця лик сія.

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить Державний Гімн України).

Учитель: – Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.

–    Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.

–    Про етапи становлення України, її історію вам розкаже учень- історикознавець.

Учень-історикознавець

Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь (ІХ-ХІІІ століття).

Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.

У ХУІІІ столітті козацька автономія була ліквідована. Під час української революції початку ХХ століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка.

У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського ^юзу. Сучасна держава Україна утворилась у результаті розпаду Радянського ^юзу 1 грудня 1991 року.

Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

Учитель: – А зараз ми проведемо вікторину «Чи знаєте ви Україну?»

1. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).
2. На якому материку ми живемо? (Євразія).
3. Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь).
4. З якою державою Україна межує на сході? (Росія).
5. Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року).
6. Де знаходяться географічний центр Європи? (На території України в Закарпатській області поблизу с. Ділове).
7. Яка називається найвища вершина Карпат? (Г ора Г оверла, 2061 м).
8. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро).
9. Як називається столиця України? (м. Київ).
10. Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик).

Учитель: – Щороку ви поглиблюєте, збагачуєте новим змістом поняття «Батьківщина». Нещодавно поняття «Батьківщина» обмежувалось для вас рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство – і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша – Україна, велика і прекрасна.

–      Про різноманіття природних ресурсів Ви довідаєтесь від учня- природознавця.

Учень-природознавець

Природно-ресурсний потенціал України поєднує у собі колосальні запаси корисних копалин і природно-рекреаційних ресурсів. Найважливіші мінерально-сировинні ресурси країни представлені:

• Кам’яне і буре вугілля – запаси 45,5 мільярдів тон;
• Нафта і газ – 307 родовищ;
• Торф – 1,5 тисячі родовищ;
• Залізні руди – 27,5 мільярдів тон;
• Марганець – 2,3 мільярди тон.

Україна багата на такі корисні копалини, як: нікель, ртуть, титан, боксити, кухонна сіль, сірка, каолін, вогнетривкі глини, облицювальне каміння та інші.

Більша частина території України розташована в західній частині Східноєвропейської рівнини. Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземам, що є третиною світових запасів, в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.

В Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер, 9 мільйонів гектарів країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі.

Учитель: – Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території України проживають представники понад 100 національностей.

А зараз ми з вами проведемо Конкурс «Мовознавство для допитливих»:

Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:

у Києві – (киянин);                                      у Донбасі – (донбасівець);

у Кіровограді – (кіровоградець);                              в Одесі – (одесит);

у Харкові -(харків’янин);                        у Чернівцях – (чернівчанин);

у Львові – (львів’янин);                              у Чернігові – (чернігівець);

у Сумах – (сумчанин);                                у Полтаві – (полтавчанин).

Учитель: – Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Детальніше вам розповість група учнів-лінгвістів.

Учні-лінгвісти

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий нам попередніми поколіннями, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного:

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід».

Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».

Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ, хочемо шанувати та любити рідну мову. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її цілющу, відроджуючу силу:

Ми з нею відомі усюди,

Усе, що треба, нам є А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

В. Сосюра

Учитель: – Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.

–      А зараз ми проведемо конкурс «Українська пісня». (Учні діляться на дві команди і виконують українські пісні).

Учитель: – Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.

–      Про них Вам розкаже група учнів-соціологів.

Учні-соціологи

Тарас Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник, графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.

Григорій Сковорода – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.

Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет.

Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.

Борис Патон всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.

Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.).

Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево- судинної хірургії, біокібернетик.

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Г ерой України.

Відомі українські спортсмени:

Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і Олександр Усик (бокс).

Учитель: – У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість – як бути Людиною.

–      А зараз ми проведемо конкурс «Дерево мудрості».

(На гілках виробленого з паперу дерева висять незакінчені прислів’я. Учням пропонуємо закінчити їх).

«Без верби і калини.» (немає України).

«Людина без рідної землі.» (як соловей без гнізда).

«За рідний край.» (життя віддай).

«Та земля мила.» (де мати народила).

«За народ і волю.» (віддамо життя і долю).

«Жити – .» (Вітчизні служити).

«Нема на світі другої України.» (немає другого Дніпра).

ІV. Підведення підсумків виховної години.

Учитель: – Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.